www.pups-market.ru

або Криміналітет аплодує продажності суддів
«Смотрящий» Валерій Павлишин | фото Миколи Лисогора
Здавалося, після того, як суддя Октябрського районного суду м. Полтави Лариса Кулешова випустила на волю (після затримання із перестрілкою!) міжнародного кіберзлочинця Геннадія Капканова, котрого 4 роки розшукували ФБР, Європол та поліція 30 країн світу, мене вже нічого не здивує.
Аж ні!
Вчора, 17 лютого, колегія із трьох мантієносців того самого суду розпочала розгляд по суті кримінального провадження, стосовно групи осіб, обвинувачених у грабежах та розбої.
І вже під вечір ухвалила відпустити з-під варти чотирьох кремезних чоловіків після внесення ними або кимось в їхніх інтересах мізерних застав.
Прикрився суд «гуманізмом». Адвокати подали медичні довідки, відповідно до яких підсудні виявилися неймовірно тяжко хворими. Усі, як один.
Отож невдовзі члени групи в повному складі опиняться на волі.
Мова йде про Валерія Павлишина – «Мишци», «смотрящего» за Полтавою, та його подільників.
Гучні затримання
Уперше прізвисько «Мишци» привернуло увагу місцевих ЗМІ 11 серпня 2016 року. Тоді в Полтаві відбулася «сходка» злодіїв у законі. Обговорювали сфери впливу. Аж раптом наскочили силовики – спецпідрозділ «Альфа» СБУ, чи то з Києва, чи то з Кременчука.
Позаяк на самій зустрічі нічого незаконного не відбувалося, правоохоронці тільки зафіксували її учасників.
За тиждень кримінальний авторитет та його посібники були затримані. Ефектно, під час вчинення злочину.
Мишца2Затримання членів групи «Мишци» 18 серпня 2016 року | фото Олега Слизька
Діяли члени групи зухвало. Серед біла дня, у центрі міста, неподалік від ЦУМу вони заблокували автомобіль своєї жертви – підприємця Іллі Тищенка, у якого вимагали 10 тисяч доларів.
Один із нападників погрожував пістолетом, сам «Мишца» ножем пробив колесо машини.
Зрештою, вони отримали 10 тисяч, однак не доларів, а гривень.
Купюри виявилися міченими. Тищенко ще раніше повідомив поліцію про вимоги й погрози на свою адресу, тож групу «вели».
Невдовзі бандити вже лежали обличчями до землі. З кайданками на руках, заведених за спини.
Мишца 3Затримання членів групи | фото сайту «Украина Криминальная»
Про гучне затримання у Полтаві звітував Дмитро Головін, начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції. Він розповів, що знешкоджено злочинну групу з ознаками організованості. Керував нею громадянин України, котрий зараховує себе до кримінальної касти «смотрящих». «Мишца» наглядав за Полтавою. Разом із поплічниками систематично займався вимаганням коштів з комерсантів як у Полтаві, так і в Полтавській області.
Під час завершення спецоперації члени злочинної групи чинили відчайдушний опір правоохоронцям, погрожували поліцейським і співробітникам прокуратури.
Запобіжний захід для затриманих обирав Крюківський районний суд м. Кременчука. Наскільки я розумію, довіри у слідства до полтавських судів, насамперед Октябрського, вже тоді не було.
Перший заступник глави Національної поліції – начальник кримінальної поліції Вадим Троян тодішнім рішенням Феміди був задоволений. Відповідну інформацію опублікували на сайті МВС України.
Голова Крюківського суду Іван Дядечко, зараз він є кандидатом до Верховного Суду, всім підозрюваним обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Для Олега Іващенка, на думку прокурора, він є другим організатором групи, допускалася застава у розмірі 5 мільйонів 75 тисяч гривень. Мешканцеві Російської Федерації Олександру Рубльову, його провина у «наїзді» на Тищенка, була мінімальною, суд визнав за можливе замінити СІЗО заставою – 435 тисяч гривень.
Підслідні не погодилися. Звернулися зі скаргами до Апеляційного суду Полтавської області.
Мишца 4«Мишца» на засіданні Апеляційного суду | фото Миколи Лисогора
На початку вересня позиція обласних служителів Феміди виявилася твердою. Тільки раніше несудимому Роману Мирошниченку визначили заставу у 217 тисяч гривень.
Інші підозрювані залишилися за ґратами.
Не розжалобили суд слізні розповіді адвокатів про незчисленні хвороби та позитивні характеристики їхніх клієнтів.
В’ячеслав Мурейко на засіданні Апеляційного суду | фото Миколи ЛисогораВ’ячеслав Мурейко на засіданні Апеляційного суду | фото Миколи Лисогора
Наприклад про В’ячеслава Мурейка, який за свідченнями потерпілого Тищенка, 18 серпня вів себе найбільш агресивно, зумів утекти  від правоохоронців із переданим йому пістолетом і був затриманий пізніше, однак уже без знаряддя злочину, захисник повідав, що той ввічливо поводить себе із сусідами, є порядним сім’янином і чуйним батьком двох дітей. А ще Мурейко дуже хоче працевлаштуватися на постійне місце роботи.
«Іваха» (Олег Іващенко) на засіданні Апеляційного суду | фото Миколи Лисогора«Іваха» (Олег Іващенко) на засіданні Апеляційного суду | фото Миколи Лисогора
Зверніть увагу, вже тоді адвокат Олега Іващенка просив пом’якшити міру запобіжного заходу на домашній арешт або зменшити заставу в межах від 20 до 80 мінімальних заробітних плат. Тобто на суму, «підйомну» для підзахисного.
Термін перебування підслідних у СІЗО, встановлений першими рішеннями Крюківського райсуду, становив 60 діб.
12 та 13 жовтня 2016 року запобіжний захід суддею Дядечком було продовжено ще на стільки ж.
Перший вияв незбагненного «гуманізму» продемонструвала колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області у складі Володимира Костенка (головуючий), Василя Маліченка (зараз він теж вирішив податися до Верховного суду) та Оксани Корсун.
Скориставшись процесуальними розбіжностями у клопотанні про продовження терміну тримання під вартою (до ЄРДР не були внесені відомості про заміну слідчого), 10 листопада судді-«апеляційники» випустили «Мишцу» додому.
Просто так. Без застави. Без жодних обмежень.
Тільки рішучий протест прокурора Володимира Зоріна, який заявив відвід головуючому Костенку, та подальше переформатування суддівської колегії, завадили реалізації подібного сценарію стосовно інших фігурантів справи.
За чутками, достойними уваги правоохоронців, вихід ватажка на волю прямо із зали суду коштував 40 тисяч доларів.
Гадаєте, перебуваючи під слідством, «смотрящий» угомонився, чи принаймні зачаївся? Як би не так!
Валерій Павлишин почав переслідувати свою жертву. Вочевидь, тепер уже – щоби вплинути на його свідчення в суді.
Ілля Тищенко розповів, що бачив машину «авторитета», той ганявся за ним ледь не всією Україною, навіть у Львові.
23 грудня минулого року відбулося повторне затримання «Мишци» під Лубнами. Схоже, воно було грамотно обставлено технічно й виглядало не менш ефектно за перше. У кращих традиціях Голівуду.
Мєнт-ветеран на службі у «смотрящего»
10 січня вже цього року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт стосовно групи з п’яти осіб, яким інкримінувалося вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 186 КК України. Тобто грабежі та розбій.
Обійти «октябристів» цього разу було неможливо. Підсудність визначало місце скоєння злочину.
Підготовче судове засідання відбулося 13 січня.
До складу колегії суддів увійшли Віталій Микитенко (головуючий), Анатолій Савченко та Олена Шевська.
Один із представників чисельної групи адвокатів (інтереси п’ятьох підсудних обслуговують вісім професійних захисників!) спробував вибити зі справи незручного прокурора Зоріна. Суд відмовив.
У свою чергу прокурор наполягав на необхідності тримання обвинувачених під вартою, мотивуючи це тим, що ними вчинені особливо тяжкі та тяжкі злочини, існують ризики ухилення обвинувачених від суду, продовження злочинної діяльності, впливу на свідків і потерпілих.
13 січня у справі вперше офіційно «засвітився» Олександр Ковжога. Колишній перший заступник начальника Полтавського міського управління міліції, відповідальний за кримінальний напрямок, у 2007 році був вигнаний зі служби з ганьбою та обвинуваченнями в катуванні підслідних, «кришуванні» наркоторгівлі, у поборах із підлеглих, та згодом він поновився через суд (той самий Октябрський) і оформив собі міліцейську пенсію. Нині «ветеран органів» удає з себе громадського правозахисника.
Ковжога очолює Управління «Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю» у Полтавській області.
От тільки «бореться» із зазначеними явищами він у зовсім протилежному напрямі.
Прикметно, що саме Ковжога замінив професійного адвоката у справі полтавського мера Мамая, обвинуваченого в корупції, коли суддя Лариса Гольник вирішила притягнути градоначальника до суду примусово, адже перше засідання він безпричинно проігнорував.
Ковжогу бачили під кременчуцьким судом, коли групі «Мишци» від початку обирали запобіжний захід.
Захистом ключових фігурантів справи зайнялися Ігор Оріховський, Валерій Грубич та деякі інші адвокати із «пулу» Ковжоги (водночас той виступає директором ПП «Юридична компанія «Юрпол»).
У засіданні 13 січня адвокати почали просити суд звільнити Павлишина та Мурейка з-під варти із передачею їх на поруки «перевертню» Ковжозі:
«мотивуючи, що останній є ветераном органів внутрішніх справ, нагороджений численними грамотами та іншими заохоченням, є керівником громадської організації з протидії корупції, тому заслуговує на особливу довіру та здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених».
Сам поручитель знаходився в залі суду і  підтримав клопотання адвокатів.
На щастя, Ковжога є безграмотним, у правовому сенсі також.
КовжогаСкріншот з сайту громадської організації «Всеукраїнська Спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю»
«Не спростовуючи суспільної довіри до поручителя та його заслуг», суд змушений був відмовити «пенсіонеру МВС», бо він просив відразу за двох обвинувачених, які «мають різне місце проживання, не пов’язані родинним зв’язками, побутом, офіційною роботою» (інші подробиці того засідання можна дізнатися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64080683).
Події 13 січня пройшли непоміченими ЗМІ й активістами.
Випадково дізнавшись про наступне судове засідання, призначене на 17 січня, я спробував надати йому розголосу (http://pl-ukr.net/blog/buvshijj-mehnt-na-sluzhbi-u-smotryashhego.html).
А вночі напередодні через Фейсбук отримав повідомлення від невідомої мені особи:
«Мышца на завтра созывает своих друзей! Что бы журналистам не было место в судебном заседании! Просьба прийти заранее! Ковжога отрабатывает деньги)».

У шкурі журналіста (мій перший у житті судовий репортаж)
Судове засідання розпочалося о пів на одинадцяту. Зала була заповненою вщерть. Довелося заносити додаткові стільці.
Як з’ясувалося, крім Тищенка про вимагання у нього коштів наважився заявити й інший підприємець. Цього потерпілого підсадили до прокурора. Навпроти не вистачало столів для шеренги адвокатів.
Група добре екіпірованих конвойних вартувала підсудних, бійці підрозділу охорони забезпечували недоторканість потерпілих (Тищенка зараз охороняють цілодобово!).
Місця «вільних слухачів» – майже всі – зайняли родичі підсудних та «соратники» останніх. Представників громадськості виявилося троє, «акул пера» – двоє: Микола Лисогор (Інтернет-видання «Полтавщина») та я, блогер.
Адвокати відразу ж почали просити перевести суд у закритий режим. Аргументація – неймовірна за своєю казуїстичністю! Захисники обвинувачених переймалися безпекою потерпілих (раптом хтось із присутніх поведеться неадекватно, а вартові почнуть шмаляти врізнобіч). Також адвокатів дуже непокоїло, що в засіданні можуть бути оприлюднені обставини … інтимного життя Тищенка (самого потерпілого ця перспектива абсолютно не стривожила).
Прокурор наполіг на відкритості процесу. Суд не знайшов підстав йому відмовити. На той момент.
Після оголошення обвинувального акту почався допит потерпілих.
Перший із них розповів, як під виглядом спонукання до повернення боргу людям із Одеси (насправді цього боргу не існувало) з 21 грудня 2015 року по другу половину січня 2016-го Павлишин та Іващенко вимагали в нього 42 тисячі доларів США. Погрожували заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням майна. Відступилися тільки тоді, коли він звернувся до правоохоронних органів.
Потерпілий Ілля Тищенко на суді повідомив, що з травня 2016 року «Мишца» із поплічниками вимагав у нього 10 тисяч доларів, теж нібито заборгованих якимось одеситам.
Підприємець віддав ватажку групи тисячу доларів. Намагався переховуватися. Його спіймали – силоміць відібрали золотий ланцюг із ладанкою та перстень-печатку.
Сподівання, що після цього його залишать у спокої, не виправдалися.
Коли в телефонній погрозі пролунав натяк на можливість розправи над вагітною дружиною, написав заяву про злочин.
На початку засідання Микола Лисогор зробив кілька фотознімків. У першій же перерві до нього метнулися кілька борзих шакаленят із групи підтримки «Мишци». У категоричній формі зажадали, щоб кадри були видалені з фотоапарату. Інакше після завершення засідання вони це зроблять самі – на виході з суду.
Довелося втрутитися. Пояснити, що у відкритому засіданні всіх присутніх можна фотографувати без їхньої на те згоди.
На вимогу до мого молодшого колеги-журналіста пред’явити посвідчення, відповів, що ніхто приватним особам показувати свої документи не стане. Це убезпечить нас та видання, з якими ми співпрацюємо, від імовірного тиску.
Принагідно повідомив коротко стриженим хлопцям, що їхні погрози зафіксовані мною на мобільний телефон.
Нас теж сфотографували, як з’ясувалося потім – і син «Мишци».
На початку наступної перерви Павлишину демонстрували з планшета мою фейсбук-сторінку та допис у «Полтавському ліхтарі» з анонсом судового засідання.
Після цього відбувся словесний «наїзд» від людей за броньованим склом. Основний месидж: продажні писаки цинічно оббрехали жертв мусорського свавілля.
Зрозумівши, що злякати нас не вдалося, Павлишин, Іващенко та Мурейко змінили тактику. Почати, як то кажуть, втиратися в довіру.
Поміж іншого розповіли, що Тищенко давно негласно співробітничає з «органами», а текст виступу йому скинув на мобільний телефон прокурор уже прямо в засіданні.
Брехали нещадно. На пряме запитання, чому Ковжога вирішив поручатися за Мурейка й Павлишина, останній заявив, що «сам в шоке» і не знає, як це сталося.
Заперечив «Мишца» і знайомство з найбільш агресивним із його юних адептів: не знаю, мабуть «громадська діяльність».
Коли слухання продовжилося, Микола Лисогор опинився на лавці позаду і дещо збоку від цього парубка. Той почав жестами привертати увагу інших молодиків до журналіста, який схилився до смартфону, набираючи текст.
Про всяк випадок я зробив кілька знімків гіперактивного суб’єкта та його оточення. І відразу ж почув шепіт з-за спини: «Сотри! Не создавай себе проблем!»
Наполеглива «порада» надійшла від чоловіка середнього віку й міцної статури.
Із настанням перерви до мене метнувся все той же молодик. Він уже знав, ким працює моя дружина. Та звертав мою увагу на ту обставину, що він іще на свободі.
Довелося запевнити хлопчика, що ключове слово в цій фразі – іще.
Не дійшовши порозуміння зі мною, нервовий парубок перемістився до скляної конструкції та приклав свою долоню до простягнутої до нього з іншого боку перепони руки «Мишци».
У момент унаочнення брехні «авторитета» щодо його незнайомства з «представником громади», я попрохав Валеру привести до тями юне «обдарування».
Обережно, судять «октябристи»!
Чесно кажучи, я дивувався, чому поява в судовій залі двох (лише!) журналістів настільки збентежила підсудних і «підтанцьовку». Мені здавалося, що турбуватися про репутаційні втрати, коли тобі загрожує понад 10 років ув’язнення, безглуздо.
Наївність мою розвінчали судді.
Вони здатні на все! Якщо належним чином умотивовані.
Засідання кілька разів, як читач уже знає, переривалося. Реальні громадські активісти не змогли дочекатися кінця процесу й пішли.
Подумували про те саме і я з Миколою. Дата наступного слухання була відома. Свідчення потерпілих ми почули. Нічого несподіваного трапитися нібито не могло…
У якийсь момент через вікно я помітив, що під’їхав Volkswagen Touareg бадьорого «пенсіонера» Ковжоги. Розглядаючи папери, з якими прибув, він заклопотано увійшов до будівлі суду. Стало цікаво.
Через якийсь час до судової зали увійшла одна із працівниць суду. Вона щось сказала членам колегії і, здається, залишила якісь документи.
Невдовзі адвокати почали говорити про необхідність оголошення медичних документів стосовно своїх клієнтів. Інформація ця є конфіденційною, тому оголошувати її публічно ніяк не можна.
Суд погодився. Публіку видалили із зали.
Згодом судді вийшли радитися.
Тим часом суд порожнів, робочий день завершився.
Коли люди у чорних мантіях повернулися, головуючий заявив, що зараз буде зачитуватися ухвала. Чути її стороннім вухам теж категорично заборонено. Бо вона спирається на відомості про стан здоров’я обвинувачених.
Тільки відчайдушна репліка судді Гольник, яка підоспіла вчасно, утримала її недбалих «колег» від чергового процесуального порушення.
З резулятивної частини рішення, на слухання якої впустили всіх бажаючих, стало зрозуміло, що після знайомства членів суддівської колегії з медичними діагнозами, адвокати внесли клопотання про звільнення Павлишина, Іващенка, Мурейка та Рубльова з-пів варти (робити це теж належало відкрито, але судді схитрували – назвемо це так).
Перші двоє підсудних отримали можливість замість перебування в СІЗО внести заставу – по 128 тисяч гривень, двоє інших – по 64 тисячі кожен.
Як сплатять – вийдуть на волю.
Пам’ятаєте, саме таких сум добивалися адвокати для своїх клієнтів і раніше. Та інші судді відмовляли у задоволенні цих клопотань.
Оголошення вердикту, оскаржити який прокуратура не має права, завершилося оплесками обвинувачених і «масовки», а також вигуками про гуманність суду.
Я ж тепер дивувався цинічності деяких ходячих «уособлень Феміди».
Коли Тищенко розповідав про погрози його дружині, котра перебувала на дев’ятому місяці вагітності, чи про те, що гроші, віддані «Мишці», призначалися на пологи, суддя Шевська демонструвала співчутливі гримаси.
Коли в перервах підсудні, граючи м’язами, підтягувалися на металевих жердинах перекриття скляної «клітки» чи зумисне грубили вартовим, намагаючись принизити їх, я і гадки не мав, що за кілька годин усі четверо накачаних здорованів потребуватимуть ледь не негайної медичної допомоги, що здоров’я їхнє обтяжене низкою хронічних захворювань, майже не сумісних із життям.
Бабло вкотре перемогло!
Судді, перебуваючи під магічним впливом наданих їм «папірців», забули, що троє з чотирьох фактично відпущених на волю обвинувачених «неодноразово засуджувались за вчинення тяжких корисливих злочинів і відбували реальні покарання» (цитую постанову того самого суду від 13 січня), а півтора місяці тому Павлишина схопили за переслідування потерпілого.
Тепер у «Мишци» та його команди руки розв’язані.
Робіть, що хочете!
Готовий закладатися на що завгодно – кінцевий вирок суду задовольнить усіх підсудних. Хіба що дорого коштуватиме.
Але з кого і як вибивати «бабки» вони знають добре.
Авто МишцаCadillac Escalade
Вийшовши з приміщення суду побачив величний чорний Cadillac Escalade (новий такий коштує 150 тисяч доларів). Він тихо від’їздив у темряву ночі. «Братки» сподівалися забрати «смотрящего» прямо із судової зали?
Ігор Гавриленко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

И другие судьи отказывали в удовлетворении этих ходатайств.
Объявления вердикта, оспорить который прокуратура не имеет права, завершилось аплодисментами обвиняемых и «массовки», а также возгласами о гуманности суда.
Я же теперь удивлялся циничности некоторых ходячих «олицетворений Фемиды».
Когда Тищенко рассказывал об угрозах его жене, которая находилась на девятом месяце беременности, о том, что деньги, отданные «Мышке», предназначались на роды, судья Сапожная демонстрировала сочувственные гримасы.
Когда в перерывах подсудимые, играя мышцами, подтягивались на металлических шестах перекрытия стеклянной «клетки» или умышленно грубили стражам, пытаясь унизить их, я и понятия не имел, что за несколько часов все четверо накачанных верзил потребуют чуть ли не немедленной медицинской помощи, что здоровье их обременено рядом хронических заболеваний, почти не совместимых с жизнью.
Бабло в очередной раз победило!
Судьи, находясь под магическим воздействием предоставленных им «бумажек», забыли, что трое из четырех фактически отпущенных на волю обвиняемых «неоднократно осуждались за совершение тяжких корыстных преступлений и отбывали реальные наказания» (цитирую постановление того же суда от 13 января), а полтора месяца назад Павлишина схватили за преследование потерпевшего.
Теперь в «Мышцы» и его команды руки развязаны.
Делайте, что хотите!
Готов спорить на что угодно – конечный приговор суда удовлетворит всех підсуднихХіба что дорого будет стоить.
Но с кого и как выбивать «бабки» они знают хорошо.
Авто МишцаCadillac Escalade
Выйдя из здания суда увидел величественный черный Cadillac Escalade (новый такой стоит 150 тысяч долларов)Он тихо отходил в темноту ночи«анютины глазки» надеялись забрать «смотрящего» прямо из зала суда?
Игорь Гавриленко

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Комментарии

Наши пользователи

Аватар пользователя Avgustina
Аватар пользователя Anne
Аватар пользователя Zak2009
Аватар пользователя Kots
Аватар пользователя Marinka
Аватар пользователя Kreams

Интересное

Идеальное покрытие ВВ крем для лица Super Plus Beblesh Balm (Purple) SPF40 PA+++, Skin79, 2757 руб. Этот многофункциональный BB-крем приехал к нам из Кореи и предназначен для сухой и чувствительной кожи. Не могу сказать, что моя кожа страдает от сухости и меня преследует ощущение стянутости. Скорее наоборот. Но так сильно хотелось попробовать на себе эффект от так называемой пудры Сапфира в составе, что я рискнула на...