www.pups-market.ru

Суддя побив активіста просто в залі суду на очах у полісмена (відео)
Здається, мало хто в Полтаві, та й далеко за її межами, не чув про гараж судді Гольник.
Той самий, який полтавський міський голова Мамай намагався використовувати як ще один засіб тиску на непоступливу суддю, котра з травня 2014-го по січень 2015 року розглядала його корупційну справу.
Після того, як Лариса Гольник допомогла правоохоронцям зафіксувати переговори з нею з метою підкупу посередника мера Дмитра Трихни, а також самого Олександра Мамая, гараж виступає засобом помсти й оббріхування моєї дружини. А заодно й мене та деяких інших людей, котрі потрапили «під роздачу» заодно з нами.
16709389_1874726756146070_1531377486_oСлавнозвісний гараж у «викривальному» сюжеті студії «Місто», автор Юлія Іващенко

Поплічниками градоначальника було мобілізовано такого собі Сергія Самохатка, далекого родича нашої сусідки – бабусі, у якої влітку 2014 року я придбав іржавий металевий гараж, встановлений у дворі будинку, де ми мешкаємо, 35 років тому.
Після смерті старенької її «люблячий онук» подав позов до суду, щоб визнати договір купівлі-продажу гаража недійсним. Підстава – Лутаєнко Євгенія Данилівна була психічнохворою та не усвідомлювала значення своїх дій.
Справа потрапила на розгляд до судді Полтавського районного суду Потетія (він зробився відомим у Полтаві після того, як поновив на роботі очільницю МСЕК Жабо, обвинувачену в хабарництві, та задовольнив позов голови Октябрського райсуду Струкова проти патрульних, котрі доставили його у відділ поліції за порушення правил дорожнього руху та непокору законним вимогам правоохоронців).
Не почавши розгляд справи по суті, Потетій призначив психіатричну експертизу покійниці. Експертиза «засвідчила» потрібний результат. Грубо нехтуючи нашими правами на участь у судовому розгляді, чоловік у мантії, який вдає із себе служителя Феміди, 23 вересня 2016 року виніс заочне рішення: скасував угоду, зобов’язав мене сплатити судовий збір та двома тисячами гривень компенсувати Самохаткові його «моральні страждання».
Головне, що цікавило Мамаєву кліку – посмертна експертиза. Спираючись на неї, Олександр Ковжога, який представляв мера в корупційному суді, активно спонукає поліцію порушити кримінальне провадження проти «злочинної групи» у складі Гольник та Гавриленка, котрі, «скориставшись безпорадним станом» потерпілої, «шляхом шахрайства заволоділи гаражем».
Наразі рахунок 1:1.
Ми змусили Потетія скасувати його ганебне заочне судове рішення та відмовитися від продовження слухання цієї справи.
Увазі читачів пропонується мій виступ у судовому засіданні 10 лютого. Фактично – це моє блогерське розслідування, яке доводить брудну гру проти нас зазначених вище осіб, за участі деяких інших цікавих персонажів.
Крім того, у публікації будуть оприлюднені ілюстративні матеріали та документальні докази, які суддя Потетій не дозволив мені використати у відкритому судовому засіданні.
*   *   *
Минулого разу мені не дали можливості обґрунтувати подану заяву та мотивувати, чому я вважаю заочне рішення судді Потетія незаконним, а його самого – не гідним представником Феміди для розгляду даної справи.
Тому почну спочатку.
16707037_1874726829479396_191805826_n«Президент» Самохатко, фото із соціальних мереж
У процесі за позовом до мене громадянина Самохатка складається враження, що психічнохворими є багато людей, дотичних до цієї справи, але не сама покійна Лутаєнко Євгенія Данилівна, хоча суд і визнав її такою.

Насамперед сумніви щодо розумових здібностей з’являються стосовно Сергія Самохатка.
16699736_1874726736146072_883031137_nВласноручне зізнання Самохатка у судимостях, із заяви до міліції про наші «злочинні дії»
Раніше судимого колишнього президента (!) громадського об’єднання «Ліга» та збанкрутілого клубу «Ліга Нарди», а нині сторожа у Школі мистецтв.

Самохатко відсуджує гараж, щоб:

  • його знести (у Полтавському районному суді знаходиться справа № 554/1985/15-ц за позовом до мене ще Октябрської районної ради (керованої однопартійцем Мамая по «Совісті України» Бардіновим) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що під гаражем, і демонтаж самої споруди – ухвалою від 12.2015 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53041743) провадження у цій справі зупинене, тож той, хто виграє даний суд, муситиме добровільно або примусово демонтувати гараж);
  • понести відповідальність за підробку документів (17.11.2014 року Лутаєнко Є.Д. подала заяву судді Материнко М.О. з проханням залишити заяву Самохатка С.П. про визнання її, тобто Лутаєнко Є.Д., недієздатною та встановлення над нею опіки без розгляду, оскільки Самохатко не може бути заявником по даній справі, однак якимось дивним чином цей документ, поданий через канцелярію Октябрського райсуду, перш ніж надійти до судді, опинився в руках Самохатка, і на аркуші заяви з’явився рукописний текст: «Я Лутаєнко Євгенія цієї заяви не писала 19.11.14 рік», підпис «Лутаєнко», отже, якщо бабуся була психічнохворою і не розуміла значення своїх дій, то це громадянин Самохатко скористався її безпорадним станом і в шахрайський спосіб підробив доказ для суду);
  • відшкодувати органам соцзахисту кошти, витрачені державою на догляд за бабусею (з 04.07.1997 року Лутаєнко Є.Д. була зарахована на обслуговування відділенням соціальної допомоги на дому при Октябрському райсоцзабезі м. Полтави; як передбачав укладений тоді договір, «непрацездатні громадяни, що мають дітей або родичів, зобов’язаних доглядати їх за законом, вносять плату в розмірі 5% від одержуваної пенсії»; з часом правила стали більш суворими – «У разі приховування відомостей про родичів або інших осіб, які зобов’язані за законом забезпечити громадянинові догляд та допомогу, територіальним центром може бути стягнено кошти (у тому числі у судовому порядку) в сумі, витраченій за весь період обслуговування (у разі обслуговування безкоштовно)», отже, члени родини Самохатків, які у суді стверджували, буцімто вони із самого моменту переїзду бабусі до Полтави турботливо і самозреченно доглядали за нею, мають бути готовими до того, що й коштів від реалізації квартири Лутаєнко Є.Д. їм не вистачить, аби розквитатися з органами соцзахисту;

16729716_1874726866146059_1283462579_nПід замком, цілодобово, позбавленою спілкування з сусідами та медичної допомоги, утримували «турботливі родичі» Євгенію Лутаєнко в останні півмісяця її життя, грудень 2014 року

  • якщо Лутаєнко Є.Д. була тяжко хворою психічно, не усвідомлювала значення своїх дій, значить вона потребувала повсякчасного догляду, однак, починаючи з 17 і до 31.12.2014 року – дня смерті, нібито турботливі родичі Самохатки почали замикати її вхідні двері навісним замком не тільки на ніч, але й на день, навідуючись до неї на короткий час двічі на добу – вранці та ввечері; вони не стурбувалися самопочуттям своєї родички після того, як в ніч з 16 на 17.12.2014 року бабуся втратила свідомість, а потім кілька годин пролежала на холодній підлозі, стогнучи та волаючи про допомогу, аж поки ми не домоглися прибуття Петра Самохатка, батька позивача; ні в ту ніч, ні пізніше до неї лікаря не викликали – попри те, що вона опинилася у безпорадному стані та потребувала невідкладної медичної допомоги, замість «швидкої» Петро викликав міліцію та звинуватив нас у нападі на нього; за відповіддю з поліклініки, сімейний лікар оглядав Лутаєнко Є.Д. перед тим 16.04.2014 року, а 29.12.2014 року лікар не зміг потрапити до пацієнта, тому що були «зачинені двері», тільки 30.12.2014 року бабуся була нарешті оглянута терапевтом, а назавтра її не стало, тому члени родини Самохатків мали б відповісти у кримінальному порядку за залишення особи в безпорадному стані та ненадання їй медичної допомоги; не вірю, що це станеться, але сподіваюсь, що коли надійде час Самохатків, образ бабусі, яку вони утримували гірше за собаку, прискорюючи її смерть, являтиметься їм муками совісті – улітку 2014 року в моїй присутності Сергій докоряв Євгенії Данилівні: «ти казала, що й півроку не проживеш, а сама он уже скільки живеш»;

16684822_1874726872812725_561427439_nТой самий замок на дверях бачимо і зараз, грудень 2016 року

  • з гаражу Сергієві Самохатку реальна користь така ж, що й від квартири – тобто ніякої: у спадок він не вступив, бо на майно Лутаєнко претендують інші родичі, які мають спільне з нею прізвище та яким не довелося встановлювати свій родинний зв’язок із нею в судовому порядку та попри протести самої Євгенії Данилівни;

16683479_1874726882812724_1954018967_nВикинувши після смерті бабусі сміття з квартири, більше до неї Самохатки не навідувалися

  • не користуючись квартирою чи якимось іншим майном покійної бабусі, Самохатко, як слідує з рішення судді Потетія, не може спати від того, що гараж належить родині судді Гольник;

16706920_1874726886146057_1530541757_nСхідці на ґанку позгнивали й попровалювалися, відтак контролери з комунальних служб залишають свої повідомлення просто на дошках

  • Самохатко витратив на суди, проведення експертизи, адвокатів значно більше коштів, ніж ті 2 тисячі гривень, які присудив йому суддя Потетій з мене;
  • маючи висновок психіатрів, що на момент продажу гаража Лутаєнко не усвідомлювала значення своїх дій, Самохатко ризикує утратити й квартиру та усе інше майно – адже інші родичі цілком імовірно почнуть доводити, що вона так само не розуміла, що робить, коли укладався заповіт на Самохатка – це було 7 травня 2013 року, за рік до продажу гаража.

Як бачимо, обставин, що дозволяють засумніватися в адекватності Сергія Самохатка, – багато.
Однак презумпція психічного здоров’я змушує ставитися до позивача як до людини, котра повною мірою усвідомлює значення своїх дій. І певно розраховує Самохатко на щось значно більше, ніж гараж.
З цього і будемо виходити.
Ігор Гавриленко, спеціально для «Полтавського ліхтаря».
Далі буде…
 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

была зачислена на обслуживание отделением социальной помощи на дому при Октябрьском райсоцзабезі мПолтави; как предусматривал заключенный тогда договор, «нетрудоспособные граждане, имеющие детей или родственников, обязанных ухаживать их по закону, вносят плату в размере 5% от получаемой пенсии»; со временем правила стали более строгими – «В случае сокрытия сведений о родственниках или других лиц, которые по закону обязаны обеспечить гражданину уход и помощь, территориальным центром может быть взыскано средства (в том числе в судебном порядке) в сумме, потраченной за весь период обслуживания (в случае обслуживания бесплатно)», следовательно, члены семьи Самохатків, которые в суде утверждали, будто они с самого момента переезда бабушки в Полтаву заботливо и самозреченно ухаживали за ней, должны быть готовыми к тому, что средств от реализации квартиры Лутаєнко Есть.Дїм не хватит, чтобы расквитаться с органами соцзащиты;

16729716_1874726866146059_1283462579_nПод замком, круглосуточно, лишенной общения с соседями и медицинской помощи, содержали «заботливые родственники» Евгению Лутаєнко в последние полмесяца ее жизнь, декабрь 2014 года

  • если Лутаєнко Есть.Дбула тяжело больной психически, не осознавала значение своих действий, значит она требовала ежечасного ухода, однако, начиная с 17 и до 31.12.2014 года – дня смерти, якобы заботливые родственники Самохатки начали запирать ее входную дверь навесным замком не только на ночь но и на день, наведываясь к ней на короткое время дважды в сутки – утром и вечером; они не озаботились самочувствием своей родственницы после того, как в ночь с 16 на 17.12.2014 года бабушка потеряла сознание, а потом несколько часов пролежала на холодном полу, стеная и взывая о помощи, пока мы не добились прибытия Петра Самохатка, отца истца; ни в ту ночь, ни позже к ней врача не вызвали – несмотря на то, что она оказалась в беспомощном состоянии и нуждалась в неотложной медицинской помощи, вместо «скорой» Петр вызвал милицию и обвинил нас в нападении на него; за ответом из поликлиники, семейный врач осматривал Лутаєнко Есть.Дперед тем 16.04.2014 года, а 29.12.2014 года врач не смог попасть к пациенту, потому что были «закрыты двери», только 30.12.2014 года бабушка была наконец осмотрена терапевтом, а назавтра ее не стало, поэтому члены семьи Самохатків должны были бы ответить в уголовном порядке за оставление лица в беспомощном состоянии и непредоставления ей медицинской помощи; не верю, что это произойдет, но надеюсь, что когда придет время Самохатків, образ бабушки, которую они удерживали хуже собаку, ускоряя ее смерть, являться им муками совести – летом 2014 года в моем присутствии Сергей упрекал Евгении Даниловне: «ты говорила, что и полгода не проживешь, а сама вон уже сколько живешь»;

16684822_1874726872812725_561427439_nТот самый замок на дверях видим и сейчас, декабрь 2016 года

  • из гаража Сергею Самохатку реальная польза такая же, что и от квартиры – то есть никакой: в наследство он не вступил, поскольку на имущество Лутаєнко претендуют другие родственники, которые имеют общее с ней фамилия и которым не пришлось устанавливать свое родство с ней в судебном порядке и, несмотря на протесты самой Евгении Даниловны;

16683479_1874726882812724_1954018967_nВыбросив после смерти бабушки мусор из квартиры, больше в нее Самохатки не наведывались

  • не пользуясь квартирой или другим имуществом покойной бабушки, Самохатко, как следует из решения судьи Потетія, не может спать от того, что гараж принадлежит семье судьи Гольник;

16706920_1874726886146057_1530541757_nСтупени на крыльце позгнивали и проваливались, поэтому контролеры коммунальных служб оставляют свои сообщения просто на досках

  • Самохатко потратил на суды, проведения экспертизы, адвокатов значительно больше средств, чем те 2 тысячи гривен, которые присудил ему судья Потетій с меня;
  • имея заключение психиатров, что на момент продажи гаража Лутаєнко не осознавала значение своих действий, Самохатко рискует потерять и квартиру и все другое имущество – ведь другие родственники вполне вероятно начнут доказывать, что она так же не понимала, что делает, когда заключался завет на Самохатка – это было 7 мая 2013 года, за год до продажи гаража.

Как видим, обстоятельств, позволяющих усомниться в адекватности Сергея Самохатка, – много.
Однако презумпция психического здоровья заставляет относиться к истцу как к человеку, который в полной мере осознает значение своих действиям и вероятно рассчитывает Самохатко на нечто гораздо больше, чем гараж.
Из этого и будем исходить.
Игорь Гавриленко, специально для «Полтавского фонаря».
Дальше будет...
 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Комментарии

Наши пользователи

Интересное

Ни одна девушка не способна обойтись без духов, приобрести которые предлагает наш магазин оригинальной парфюмерии. Однако перед совершением покупки, стоит отметить несколько правил, которые помогут определиться с выбором нужного аромата. В первую очередь никогда не стоит спешить. Не нужно подбирать аромат на мероприятие, которое должно состояться сегодня или завтра. У вас будет большая вероятность совершить ошибку с...