www.pups-market.ru

Ну і що, що в братика синдром Дауна. Я його люблю за те, що він є!

З великою радістю публікуємо статтю від Друзів Полтавського Ліхтаря з сонячного Херсону про сонячну дитину.

Мене звуть Катя, мені 18 років. Я живу в місті Херсоні. У великій і дружній багатодітній сім’ї. 12 липня 2012 в нашій сім’ї з’явилося сонечко. У Артемка трисомія по 21- ій хромосомі. А по-простому – братик з синдромом Дауна. Але для мене він не хворий, він особливий!
Артемко також, як і всі “звичайні” дітки, любить грати, гуляти на вулиці. Темочка найбільше подобаються машинки і кульки, ще він любить великі м’які іграшки.
Я люблю Артемка дуже сильно, він заряджає своїм позитивом і теплом. Він неймовірно добрий чоловічок. Коли дивишся на нього, не можна не посміхнутися йому у відповідь його ж теплою посмішкою.
Два роки тому моя мама і ще матусі всієї Херсонської області об’єдналися і створили організацію “Сонячні діти Херсонщини”. Нашій організації зовсім мало років, а про нас вже знають у багатьох містах України.
Ну і що, що в братика синдром Дауна. Я його люблю за те, що він є! Багато хто говорить, що дитина з синдромом Дауна народжується у людей старшого віку або якщо це перша дитина. Але ми руйнуємо цей міф. У нашій організації є молоді матусі і матусі старшого віку. І є сім’ї в яких “сонечко” – друга, третя чи п’ята дитина.
Також існує міф, що сонячні діти не можуть навчатися. Неправда! Вони навчаються, тільки якщо займатися ними. У нашій організації є хлопчик, який знає англійську мову.
Ще один міф про те, що діти з синдромом Дауна народжуються тільки у людей, що зловживають алкоголем, тютюном та наркотиками. Неправда! Багато матусь абсолютно здорові.в братика синдром Дауна
“Звичайні” дітки дуже добре гуляють з Артемом. Спілкуються, дружать, граються. І взагалі Артемко дуже товариський і позитивний малюк. В організації я люблю всіх діток, не тільки свого братика.
За статистикою з 2007 по 2014 рік в Херсонській області народилася 101 дитина з синдромом Дауна. Найбільш позитивне, що зі 101 дитини всього лише 7 залишилися в дитячих будинках, а всі інші виховуються в сім’ях. По Україні це один з кращих показників. В основному цих дітей залишають в дитячих установах…
Раніше в місті Херсоні люди не дуже добре ставилися до діток і взагалі до людей з синдромом Дауна. Але останнім часом я помічаю, що ставлення змінюється. Мені дуже приємно спостерігати, що в маршрутці, помітивши дітей з синдромом Дауна, вже починають посміхатися і веселитися разом з ними.
Дитячий центр “Азбука” безкоштовно надав приміщення, в якому з “сонячними” дітьми працюють психологи і дефектологи. Тут діти займаються ручною працею – ліплять, клеять, роблять аплікації, малюють. Вони дізнаються тваринний світ, знайомляться з природою, їх навчають, навичкам самообслуговування, як правильно розмовляти, одягатися.
Ну і що, що в братика синдром Дауна. Я його люблю за те, що він є! Наші діти пройшли реабілітацію в київському Центрі стимуляції мозку. Вся Україна збирала гроші для того, щоб вони змогли випробувати нову методику лікування. За це велике спасибі благодійному фонду “Захист”. Вони створили чудовий проект “Я – дитина! Я – не синдром Дауна!” на Українській біржі благодійності. Завдяки йому ми змогли отримати спортивно-ігрове дитяче обладнання в наш центр, гроші на який також допомагали збирати усією країною.
Організація “Сонячні діти Херсонщини” відкрита для всіх і з радістю приймає будь-яку допомогу. У нас 26 сімей, але ми не вважаємо членами нашої організації тільки їх. Фактично наша організація налічує близько 80 членів – це батьки, це наші друзі, підприємці, які з нами співпрацюють. Ми запрошуємо всіх бажаючих на наші заходи – щоб люди могли стати членами нашої організації, нашими друзями, співпрацювати з нами.
Моя мама Ірина Ханікова – глава організації “Сонячні діти Херсонщини”, а я її помічниця. Заради чого я займаюся цим? Та просто хочеться, щоб люди були толерантними. Я займаюся волонтерством заради зміни ставлення людей до цих діток.
Ну і що, що у братика синдром Дауна, він мій. І цим все сказано! Я його люблю за те, що він є, а не за те який він.
Катерина Ханікова

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ради чего я занимаюсь этим? И просто хочется, чтобы люди были толерантнимиЯ занимаюсь волонтерством ради изменения отношения людей к этим детям.
Ну и что, что у брата синдром Дауна, он мійІ этим все сказано! Я его люблю за то, что он есть, а не за то какой он.
Екатерина Ханікова

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Комментарии

Наши пользователи

Интересное

Виктория Боня Виктория Боня на красной дорожке перед премьерой фильма «Окча» на Каннском кинофестивале, вероятно, хотела быть похожей на райскую птицу, но перестаралась. Накидка из голубых страусиных перьев, в которой запутались ее волосы, на атласной подкладке была явно лишней и напоминала то ли коврик, то ли наряд фокусника, то ли... В общем, что-то не то, что было нужно для удачного образа. В британском таблоиде D...