www.pups-market.ru

Полтавський Ліхтар поздоровляє Руслану з перемогою у конкурсі. Ми зв’язались з переможницею та взяли декілька коментарів. Пропонуємо їх до вашої уваги. А далі – переходьте до самої переможної статті).
Коментарі… я постійно беру участь у різноманітних конкурсах, намагаюся долучати до цього і своїх учнів. Вважаю, що дедлайни різних проектів організовують людину, дають можливість визначити, що головне, а що слід залишити поза увагою. 
Ось так було і з  моїм ессе про враження від візиту до Сполученого королівства на конкурс Посольства Британії. В останні години я написала коротке ессе (за умовами конкурсу – не більше 400 слів українською чи англійською мовою) та відправила. Написала, як відчувала, поділилася своїми справжніми почуттями. 
Звичайно, я дуже рада отримати квитки до Лондона та назад, однак, звичайно необхідно ж десь проживати, щось їсти та подбати про кишенькові витрати. Сподіваюся, що досвід передачі “Орел и решка” допоможе.   
Руслана ШаманськаДля мене, як для учителя англійської мови, візит до Великобританії став втіленням найпотаємніших мрій. Влітку 2015 року я супроводжувала десятьох дітей з Чорнобильської зони на відпочинок до містечка Ештед, Суррей, що лише у 40 кілометрах від Лондона.Руслана Шаманська3jpg
Звичайно, у нас була неймовірна екскурсія до Лондона. Як годиться, ми прогулялися до Букінгемського палацу, пригостили смаколиками гусей та качок у Сейнт-Джеймс Парку, покаталися по Темзі та зробили безліч фотографій на Трафальгарській площі, але…
Але.. найбільше мене вразило життя маленького містечка, де ми проживали у прийомних родинах. Парки, костели, ставки з містками, доброчинні магазинчики різних фондів та організацій та приватні будинки, що не мають номерів, а лише назви.
Виявляється, що і у ХХІ столітті люди живуть у будиночках під черепицею, які схожі на будівлі Шекспіровських часів. У деяких родинах є свої молочники, які щоранку ставлять молоко у маленьких пляшечках на поріг будинку, свої садівники, які щотижня косять траву у саду, та свої мийники вікон, що приїздять на мінівенах, виконують роботу, і навіть не заходять до будинку.
А ще… це правда, що кожного ранку у парках та лісосмугах хазяїни вигулюють своїх собак, притримуючи їх біля себе, коли поступаються дорогою для вершників. А ввечері, ті самі домашні улюбленці гріються біля каміну, поки їхні власники п’ють чай та дивляться фільми.Руслана Шаманська2
Можливо, мені пощастило з прийомною родиною, але я отримала досвід і ранкового чаю з молоком, і сімейних бранчів з нашими українськими налисниками , і традиційного недільного обіду з барбекю після церкви, і дружніх вечерь з келихом вина. Я стала очевидцем щоденного життя англійської родини, у якій виховується четверо дітей та двоє собак. Вважаю, що це був незабутній час та досвід”.

Як вам? Редакції дуже сподобалось. А ось ще, як бонус. Стаття Олени Аворник.
Англія
Історія учасниці конкурсу Олени Аворник
Труднощі перекладу
Кілька років тому я подорожувала до Великобританії. Метою поїздки був Чемпіонат світу зі снукеру, але хотілося подивитися і країну. Ми з супутником склали маршрут, пересувалися на поїздах, щоб максимально багато побачити дорогою до столиці снукеру – Шеффілд.
В одну з таких поїздок з пункту А до пункту Б з нами стався кумедний випадок. Проїжджаючи повз гори ми побачили на ній величезний малюнок коня. Наше бурхливе обговорення помітив попутник – класичний англієць, який повертався з роботи додому в передмістя, читаючи в дорозі газету. Склавши газету, він розповів нам, що такі малюнки в Англії не рідкість, що їх кілька століть тому створювали місцеві жителі, і досі підтримують в первозданному вигляді. З крейдяної скелі знімають шар ґрунту, і виходить такий малюнок.
Після англієць поцікавився у нас, звідки ми? Дізнавшись, що з України обговорив ситуацію в країні, а після запитав, навіщо ми приїхали до Великобританії. Він дуже здивувався, дізнавшись, що ми приїхали на снукер, що снукер популярний за межами Англії.
– А ви знаєте такого снукериста… Як же його… А! Ронні О’салліван? – запитав наш співрозмовник.
– Звичайно! Ми і приїхали в надії побачити його! Начебто навіть потрапляємо на один з матчів за його участі.
Він задоволено посміхнувся і поцікавився, чи є у нас питання про його країну? Він готовий задовольнити нашу цікавість. Я задала питання: чому на вулицях видно собак, але зовсім не видно кішок? Він пояснив, що бездомні тварини в цій країні величезна рідкість, і кішки сидять вдома, тому їх не видно на вулицях. І дуже здивувався, дізнавшись, що у нас бездомних кішок та собак більше, ніж домашніх.
– Ви полюбляєте котиків? – спитав англієць?
– О, так! І Ронні О’саллівана! Котики і Ронні – моя пристрасть, – пожартувала я.
Після наш співрозмовник почав збиратися – наближалася його станція.
– Ви плануєте відпочити у ванні? – запитав він.
– У ванні? – здивувалися ми, переглянувшись.
– Ванна! Хіба ви про це не чули? – здивувався співрозмовник. – Ще не так давно вона була доступна лише знаті, а зараз там може відпочивати будь-який бажаючий, були б гроші.
І тут я згадала, що незадовго до подорожі бачила фільм, в якому героїня-аристократка їздила відпочивати в Бат. Пишеться і вимовляється його назва так само, як слово «ванна», що і стало причиною непорозуміння.
– Ви маєте на увазі Бат? – уточнила я.
– Ванна! Я це і мав на увазі, – посміхнувся англієць, і зійшов на своїй станції. Наступна станція був горезвісний Bath…

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Он очень удивился, узнав, что мы приехали на снукер, снукер популярен за пределами Англии.
– А вы знаете такого снукериста... Как же его... А! Ронни О'Салливан? – спросил наш собеседник.
– Конечно! Мы и приехали в надежде увидеть его! Вроде даже попадаем на один из матчей с его участием.
Он удовлетворенно улыбнулся и поинтересовался, есть ли у нас вопросы о его стране? Он готов удовлетворить нашу цікавістьЯ задала вопрос: почему на улицах видно собак, но совсем не видно кошек? Он пояснил, что бездомные животные в этой стране огромная редкость, и кошки сидят дома, поэтому их не видно на вулицяхІ очень удивился, узнав, что у нас бездомных кошек и собак больше, чем домашних.
– Вы любите котиков? – спросил англичанин?
– О, да! И Ронни О'Салливана! Котики и Ронни – моя страсть, – пошутила я.
После наш собеседник начал собираться – приближалась его станция.
– Вы планируете отдохнуть в ванне? – спросил он.
– В ванне? – удивились мы, переглянувшись.
– Ванная! Разве вы об этом не слышали? – удивился собеседник– Еще не так давно она была доступна только знати, а сейчас там может отдыхать любой желающий, были бы деньги.
И тут я вспомнила, что незадолго до путешествия видела фильм, в котором героиня-аристократка ездила отдыхать в БатПишеться и произносится его название так же, как слово «ванна», что и стало причиной недоразумения.
– Вы имеете в виду Бат? – уточнила я.
– Ванная! Я это и имел в виду, – улыбнулся англичанин, и сошел на своей станціїНаступна станция был пресловутый Bath...

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Комментарии

Наши пользователи

Интересное

У меня было если не самое счастливое, то однозначно обеспеченное детство. Оно выпало на 90-е годы. Пока другие носили дешевую китайскую одежду и питались супами быстрого приготовления, у меня было почти все, о чем мечтает ребенок: настоящие куклы Барби, брендовые вещи, поездки за границу. Мне было шесть лет, когда я попала за кулисы «Ла Скала». Чешские замки, парижский «Диснейленд», израильская кухня и многое другое...