Про зеленые зоны и дендропарки Полтавщины Видео | Женский портал

www.pups-market.ru

У Гребінці пройшов семінар на тему: “Сучасна стратегія збереження і оптимізування насаджень зелених зон міст і селищ“.

Ці навчання проводили працівники кафедри заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління. Присутні мали змогу прослухати лекції, подивитися документальний фільм, слайди та дізнатися багато корисної інформації про різні види дерев, кущів та квітів, які добре ростуть на Полтавщині.
На семінарі говорили і про каштани, обрізка яких наробила багато галасу у місті. Науковці пояснили, що каштани, яким вже більше сорока років, потрібно змінювати. Ці дерева потерпають від вихлопних газів, їм шкодить засолення грунту внаслідок зимового посипання доріг.
Через це каштани живуть максимум сорок років, а потім засихають, їх доводиться вирубувати. Ці дерева не варто садити поблизу автошляхів. Але більш витривалим до таких умов є каштан м’ясо-червоний “Бріоті’. Їх і радять садити у містах і селах.
Цікавою була лекція доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри заповідної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Олени Миколаївни Байрак. Для багатьох слухачів розповідь про дендропарки Полтавщини була відкриттям.
Сучасна стратегія збереження і оптимізування насаджень зелених зон міст і селищПро більшість чудових місць нашої області ми ніколи не чули. Олена Миколаївна запрошувала всіх присутніх на екскурсії до цих дивовижних природоохоронних зон. Такі дендропарки слугують “наглядним прикладом” по облаштуванню алей, парків у містах та селах. А скільки незвичних для нашої місцевості дерев вдалося висадити та розвести у парках Полтавщини.
Наприклад, Магнолія Кобус – це сама північна і морозостійка рослина. Її квіти запашні, молочно-білі, мають специфічний приємний аромат. На Полтавщині культивувати цей вид магнолій розпочав засновник і розбудовник Криворудського дендропарку С.М. Лопата у 1960 році. Цей дендропарк знаходиться у Семенівському районі нашої області.
Багато є прекрасних дерев і навіть магнолієвих садів, але нам найдорожча та найкраща наша, неповторна і казкова, яка прекрасно росте і кожного року квітує в Криворудському дендропарку.” – говорить О.М.Байрак.
“Диво відбувається тоді, коли людина всім серцем любить свою справу, віддає їй самого себе. Так сталося і в нас. С.М.Лопата не мав спеціальної освіти, мало було публікацій по даній тематиці, відсутній був Інтернет, але він настирливо шукав, читав, одним словом втілював свою ідею в життя.”
На 12 га вигону в центрі Кривої Руди він посадив парк. Запало йому у душу багато прекрасних дерев, а найдужче ця магнолія, яку він побачив у Нікітському ботанічному саду. Ніхто у той час не культивував їх на Полтавщині, а Сергій Маркович вже знав, що слід садити магнолію Кобус, бо вона морозотривка і може рости навіть на широті Санкт-Петербурга і Риги.
С.М.Лопата був садівник від бога, мабуть недаремно його день народження співпадав з днем Леля (Бога землі і кохання). Чи то його наполегливість, чи якийсь інший фактор вплинув, але з Прибалтики відгукнулись і надіслали йому 5 насінин магнолії Кобус. Так і почалося життя магнолії на полтавській землі. Довго магнолія росла одиноко, а в минулому році директор місцевої школи П.М.Бабарика вирішив подарувати їй пару. Купив і разом з дружиною посадив маленьку подругу з нагоди 30-річчя свого подружнього життя. Вона прижилася, винесла сувору зиму і весною випустила розкішні листочки. Це один з різновидів магнолії Кобус.
Над цим питанням думала О.М.Байрак професор, доктор біологічних наук, велика поціновувачка нашого парку. Разом з В.М.Самородовим написали від Полтавського відділення Українського ботанічного товариства прохання до НБС ім.М.М.Гришка та ботанічного саду ім.О.Ф.Фоміна. Нам не відмовили. На честь 50-річчя парку подарували дві магнолії Суланжа із НБС ім..М.М.Гришка. А із своєї ділянки магнолієвих кандидат біологічних наук ПелагечР.М. подарував магнолію Лебнера – гібрид магнолії Кобус і зірчастої та близького родича магнолії ліріодендрон тюльпановий. Так що ми маємо тепер цілу алею магнолієвих.
З нагоди 50-річчя Криворудського дендропарку на його території було започатковано Всеукраїнський екологічний фестиваль “Лель”. Сцена, на якій виступають учасники фестивалю, розміщується поряд з магнолією. У квітні вона вже стоїть у повному розцвіті. Цього року фестиваль “Лель” проходитиме 29-30 квітня, Олена Миколаївна запросила присутніх подарувати собі свято і відвідати дендропарк у Кривій Руді.
Села змінюють свій вигляд, коли люди дбають про зелені насадження, облаштовують парки та сквери. Науковці висловили надію, що отримана інформація допоможе при виборі дерев, кущів, квітів, які будуть висаджуватися на території сільських та міських вулиць.
Бажаючі мали змогу придбати книгу видавництва “Дивосвіт” “Заповідні ліси і дендропарки”, де співавтором є О. М. Байрак.
Джерело: “Гребінчин край”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Байрак.
Источник: “Гребінчин край”

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter..

Рейтинг: 
0
Голосов пока нет

Комментарии

Наши пользователи

Аватар пользователя Kots
Аватар пользователя Avgustina
Аватар пользователя Marinka
Аватар пользователя Anne
Аватар пользователя Zak2009
Аватар пользователя Kreams

Интересное

Твид — один из главных материалов сезона наряду с бархатом, жаккардом и трикотажем. Твидовый жакет — незыблемая классика женского гардероба. Он отлично сочетается со строгими юбками-карандашами или более кокетливыми «тюльпанами», широкими брюками-палаццо или узкими брюками-сигаретами, джинсами любых моделей и сарафанами в бохо-стиле. Словом, он абсолютный must have. Введенные в моду благодаря Коко Шанель жакеты из тв...